• На русском
  • Українською
Балабуєв Петро Васильович

Балабуєв Петро Васильович

23.05.1931—17.05.2007

Український авіаконструктор, генеральний конструктор АНТК ім. Антонова (1984–2005). Видатний авиаційний конструктор и вчений. Приймав участь в створенні близько 100 типів і модифікаций літаків «Ан».

Биография

Фото

Біографія

Легендарний авіаконструктор Петро Васильович Балабуєв народився 23 травня 1931 року на хуторі Валуйськ Луганської області. З 1954 року після закінчення Харківського авіаційного інституту працював на АНТК ім. О. К. Антонова.

У 1954-1965 роках — інженер-конструктор, начальник складальної майстерні, начальник складального цеху, провідний інженер з льотних випробувань, заступник головного конструктора і начальник філії ОКБ на серійному заводі в Ташкенті в період запуску в серію найбільшого в світі на той час транспортного літака Ан −22 «Антей».

У 1965 році призначений першим директором Київського механічного заводу (так тоді називалася фірма).

До 1984 року — головний конструктор, перший заступник Генерального конструктора.

У 1984-2005 роках — генеральний конструктор Авіаційного науково-технічного комплексу імені Антонова.

П. Балабуєв брав участь у створенні близько 100 типів і модифікацій літаків «Ан». Під його керівництвом створені літаки Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-74, Ан-32, Ан-28, Ан-124 «Руслан», найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія». Серед його останніх розробок — пасажирський Ан-140, багатоцільовий Ан-38, військово-транспортний літак Ан-70.

За його активної участі створено низку міжнародних консорціумів, асоціацій, корпорацій, авіакомпаній, куди входить АНТК ім. О. К. Антонова і ряд авіаційних, моторних, приладових, фінансових підприємств Росії, України, Узбекистану.

П. Балабуєв — лауреат престижних національних і міжнародних премій, у тому числі Держпремії СРСР (1973), Держпремії України (1979), премії імені Едварда Уорнера (2001) — вищої нагороди міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), премії РФ імені Петра Великого (2001).

Має звання Героя України, Героя Соціалістичної праці, нагороджений багатьма орденами і медалями, в тому числі орденом Трудового Червоного Прапора (1966), орденом Леніна і Золотою медаллю «Серп і молот» (1975), орденом «За заслуги» III, II і I ступенів, орденом Дружби Російської Федерації (1998), Знак відзнаки Президента України «Герой України» з врученням ордена Держави (1999).

Помер 17 травня 2007 року в м. Києві.

.:Друзi:.

 
Okaerinasai Constructors, 2007-2013