• На русском
  • Українською
Ярослав Мудрий

Ярослав Мудрий

978—20.02.1054

Великий давньоруський державний діяч.

Биография

Видео

Біографія

З роду Рюриковичів.
В святому хрещенні Георгій.
987-1010 — князь Ростовський
1010-1036 — князь Новгородський
1016-1018, 1019-1054 — Великий князь Київський
Батько: Володимир Святославич Великий (Володимир Красне Сонечко), Великий князь Київський
Мати: Рогніда Рогволодовна, княгиня Полоцька
Дружина: королівна Інгігерда (Ірина), дочка короля Шведського Олафа
Діти: Володимир, Ізяслав I, Святослав, Всеволод I, В’ячеслав, Ігор, Єлизавета, Ганна, Анастасія.

Літописи не залишили детального опису зовнішності Ярослава Мудрого. Відомо, що він був кривоногий: за однією з версій — з ранніх років, за іншою — в результаті поранення в одній з битв. Описуючи його характер, Нестор говорить про розум, розсудливість, старанність у православній вірі, співчуття до бідних, хоробрість. Звичаї були суворі, а життя скромним, на відміну від його батька, який любив веселі бенкети. Старанність у вірі іноді доходила до марновірства. Так, по одному з придань, він звелів вирити кістки князів Ярополка і Олега і охрестивши їх, поховав у церкві Пресвятої Богородиці, думаючи цим позбавити душі їх від вічної муки і погибелі.

Велика частина життя пов’язана з боротьбою за київський престол. «Самовладно» правити Руською землею став у 1036 р.

Зовнішня політика частково будувалася на зміцненні споріднених зв’язків з сім’ями монархів європейських країн. У 1042 князь Київський надав велику допомогу в боротьбі за польський королівський престол онукові Болеслава Хороброго Казимиру. Казимир III згодом одружився на сестрі Ярослава Марії, яка прийняла католицьку віру і стала королевою польською Доброгневою. Син же Ярослава Ізяслав одружився з сестрою польського короля Казимира III княгині Гертруді, католичці, що прийняла християнське хрещення. Монархи мали за честь поріднитися з Великим Київським князем і віддавали своїх дочок заміж за Ярославичів. Сини В’ячеслав і Ігор були одружені на німецьких принцесах: дружиною В’ячеслава стала графиня Штаденська Ода Леопольдівна, а Ігоря — графиня Орламіндська Кунігунда. Всеволод одружився на грецькій царівні Ганні (за іншими відомостями — Марії), від шлюбу з якою народився князь Володимир Мономах. Старша дочка Єлизавета була видана заміж за короля Швеції Гаральда, Ганна — за короля Франції Генріха I, молодша Анастасія — за короля Угорщини Андрія I.

У 1025 році Ярослав наказав побудувати місто, що отримало назву від його язичницького імені Ярославль (Ростово-Суздальське князівство). Місто було закладене на місці вдалого полювання на ведмедя. У 1030 році, після підкорення фінського племені чудь, жило в Естляндії (Естонія), було засновано місто Юр’єв (Дерпт). Ім’я місту було дано на честь ангела-хранителя князя Ярослава, святого православного великомученика Георгія. У 1037 році був освячений, закладений ще в 1017 році, храм св. Софії. Для розпису храму були викликані художники з Греції.

Протягом всіх років правління князь Ярослав продовжував справу свого батька і сприяв розповсюдженню і зміцненню Християнства. Вважається, що їм були складені правила суду, покарання за вбивство, крадіжку і образу, що стали першим писаним законом на Русі і відомі під назвою «Руської правди». Ярослав не відмінив стародавній звичай кровної помсти за вбитого родича, але обмежив право помсти найближчими родичами. За вбивство батька міг мстити син, за брата — брат. У разі відсутності найближчих родичів призначалася грошова пеня (вира): вбивця платив 40 гривень або 40 фунтів срібла. Грошові пені за вбивства були введені ще батьком Ярослава князем Володимиром, який після хрещення хотів скасувати смертну кару, але цього не відбулося на прохання духовенства зважаючи на те, що почастішали розбоїв. Ярослав же відмінив страту. За побої ображений отримував 3 гривні та оплату лікування, за нанесення удару знаряддям — 12 гривень, за відрубування пальця — 3 гривні. Пеня за відсікання мечем руки або ноги дорівнювала піні за вбивство, крім цього винуватець повинен був виділити потерпілому частину свого маєтку через втрату можливості для існування. Пеню в 1 гривню треба було платити навіть за спробу вихопити меч у сварці. За виривання бороди і вусів пеня дорівнювала 12 гривням. За вбивство раба господареві платили 5 гривень.

Величезні гроші витрачалися на придбання, переклад і листування книг. Основу бібліотеки, створеної в храмі Софії Київської, складали книги, перекладені з грецької. У 1028 (30) році в Новгороді була заснована перша велика школа, в якій були зібрані 300 дітей священиків і старост. У ній, за велінням Ярослава, почали «учити їх книгам».

Жити любив у князівському селі Берестове під Києвом. У похилі роки залишив бойове життя і зайнявся справами церкви. За його пропозицією у 1051 році, на зібраному ним Соборі християнських єпископів, в сан Київського митрополита був присвячений священик Іларіон. До цього митрополити до Києва призначалися тільки патріархом Константинопольським і були греками.

Князювання Ярослава Мудрого було самим тривалим — 37 років. Помер у Вишгороді на руках улюбленого сина Всеволода, переживши на чотири роки свою дружину і на два роки старшого сина Володимира. Похований в Київському Софійському соборі.

.:Друзi:.

 
Okaerinasai Constructors, 2007-2013